• Головна
  • "Великдень" чи "Пасха" та "паска" чи "куліч": як таки правильно говорити в Україні
10:30, 6 травня

"Великдень" чи "Пасха" та "паска" чи "куліч": як таки правильно говорити в Україні

"Великдень" чи "Пасха" та "паска" чи "куліч": як таки правильно говорити в Україні

Цьогоріч православні віряни відсвяткували Великдень 2024 5 травня (католицький Великдень був на тиждень раніше — 31 березня). Головною стравою на столі слугує паска — український обрядовий здобний хліб. Багато людей досі плутаються у назвах свята та головних атрибутів і не знають, як правильно.

Редакція сайту 056 розкаже Великдень чи Пасха, куліч чи паска тощо.

Вже котрий рік поспіль використання не вірних назв свята та його головних страв є найпоширенішими помилками, яких можна уникнути, якщо знати правила.

Як правильно говорити: Великдень чи Пасха?

ПРАВИЛЬНО: "Великдень", "Паска", "Воскресіння Христове"

НЕПРАВИЛЬНО: "Пасха".

Одна з найпоширеніших помилок українців — називати Воскресіння Христове Пасхою. Насправді ж в усіх словниках української мови закріплена назва Великдень. Роман Дубровський, кандидат філологічних наук й доцент зазначив, що слово "Великдень" походить від "Великий день", а великий він через те, що за Біблією воскрес Ісус Христос. Є ще церковний варіант назви свята — Воскресіння Христове. Як пояснив професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.

Проте у деяких словниках слово Пасха знайти можна. Воно може означати "Пейсах" чи "Песах" — юдейське свято, яке в перекладі означає "перехід" і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві. Але, наприклад, у словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова Пасха. 

Ще в деяких регіонах України Великдень називають Паскою. Цю назву можна зустріти й у деяких художніх творах. Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції. 

Як правильно говорити: паска чи куліч?

ПРАВИЛЬНО: паска

НЕПРАВИЛЬНО: куліч.

Насправді Великодній хліб має різні назви у різних країнах. Крім того, він може мати відмінність у виді та формі. Саме тому паска — це український обрядовий хліб, а куліч — російський.

Вважається, що на нашій території паска пішла від свята "Песах". Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А от слово куліч в українських словниках, відповідно й у мові, відсутнє. Дехто вважає, що паска — це хліб, який готується з борошна, а куліч — десерт без борошна. Але це хибне твердження, яке не має доказової бази.

Як правильно говорити: сир чи творог?

ПРАВИЛЬНО: сир, сирна паска

НЕПРАВИЛЬНО: творог, творожна паска.

Останніми роками українці полюбили пекти сирну паску, називаючи при цьому її "творожною". Насправді це русизм, якого треба позбавлятися для чистоти мовлення. В українській мові не існує слів творог або творожна. Філолог Олександр Авраменко наголошує, що українською правильно вживати слова сир та сирна.

Як правильно говорити: крашанки чи писанки?

ПРАВИЛЬНО: і крашанки, і писанки.

Насправді це однаково правильні назви, проте різних видів розфарбовування яєць. Філолог Олександр Авраменко пояснив, що крашанки — це курячі яйця, які однотонно розфарбовують до свята, а от писанки — це курячі яйця, яким до свята малюють орнамент.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#військовий стан #Дніпро #Україна #056 #СТОЇМО #ЗупинимоОкупантів
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Спецтема
Зазвичай підготовка до Великодня триває майже два місяці. Вірянам треба дотримуватися Великого посту, який триває сім тижнів (49 днів). Як українцям підготуватися до свята під час війни.
Оголошення
live comments feed...