Рекордне підвищення податків в Україні: хто понесе найбільший тягар

28 листопада Зеленський підписав закон про підвищення податків. Серед іншого, він передбачає збільшення військового збору з 1,5 до 5% (виняток – військовослужбовці). Це адекватне рішення, проте є декілька "але".

Про це повідомляє редакція сайту 056.

Як зазначається на сайті Верховної Ради, документ № 11416-д повернуто з підписом президента. Він набуде чинності з 1 грудня, а не з 29 листопада, як заявляли напередодні, розповів голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

З дня набрання чинності з 1,5% до 5% підвищується військовий збір з будь-яких доходів фізичних осіб. У тому числі із заробітних плат.

За фактом це означає, що з офіційної зарплати на 3,5% більше податків сплачуватиме роботодавець. Податку на доходи фізосіб (ПДФО) новий закон не стосується, він залишається на позначці 18%. Не змінюється і розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ) - він на рівні 22%.

Тобто податки на заробітну плату становитимуть не 19,5% (як зараз), а 23%. Або 230 гривень із кожної нарахованої тисячі, замість 195 гривень.

Підвищена ставка військового збору діятиме на процентні доходи фізичних осіб за депозитами. При цьому для військовослужбовців він залишається на рівні 1,5%.

Примітно, що ставка 1,5% застосовується до доходів, нарахованих до набрання чинності новою. Тобто, наприклад, на аванс у першій половині жовтня діє ще нинішній військовий збір.

«Безсонна ніч і є результат – ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря», – написав він.

Народний депутат від фракції «Голос», заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розкритикував це нововведення.

«Потягнувши 44 дні президент підписав історичне підвищення податків 11416-д. Той що сам і погодив саме в такий версії…Чому взагалі погодили найгірший варіант з впровадження податків, який ніхто не підтримував, окрім президента? Виправимо ми чи ні колізії, це буде відомо тільки на наступному пленарному тижні», – написав він.

Фахівець з ринку праці і трудових відносин Сергій Кондрюк заявив, що воєнний тягар лягає на легально працюючих людей і ФОПи.

"Підняття податків є адекватним рішенням, проте є декілька "але". Перше заключається в тому, що перед тим, як підвищувати податки, треба зрозуміти, а чи є видатки, які можна було б скоротити. Тоді не було потреби збільшувати податки. Такого серйозного аудиту в державі не було проведено. Також такого аудиту не проведено у місцевих бюджетах. Ми знаємо чисельні приклади, коли перед лінією фронту, клали нові дороги. Знаємо, як у містах перекладають бруківку, ремонтують парки, знаємо багато інших прикладів або недоцільного, або несвоєчасного використання коштів, як державного бюджету, так і місцевих бюджетів. Також треба було зрозуміти, хто в нашій державі платить податки, а хто не платить", — сказав він в коментарі i-ua.tv.

Він нагадам сумну історію Гетманцева про те, що майже половина українського бізнесу знаходиться в тіні.

"Щорічно держава недоотримує близько 420 млрд грн податку, який тіньовики залишають для власного споживання замість того, щоб віддати законну частину до держави. Також варто звернути увагу та те, хто сплачує податки за категоріями. Якщо плодитися, що в країні є специфічне оподаткування доходів, які виводяться у всілякі офшори, є дивним оподаткування експортної продукції, яка кудись вивозиться, а валюта назад не повертається. Ми разом повертаємо ПДВ, що значно знекровлює наш бюджет та економіку. Крім того, податки дуже специфічно беруться з багатих та бідних. Зокрема, бідні сплачують податки навіть з життєво необхідних доходів. Тобто з доходів нижчих за прожитковий мінімум та мінімальну зарплату, які є штучно заниженими. Таким чином посилення податків під час війни мало б з одного боку наповнювати бюджет, а з іншого, показати справедливий підхід держави, керівників держави до розподілення воєнного тягаря. На жаль, наведені приклади говорять про зворотнє. Тобто воєнний тягар лягає на легально працюючих людей й ФОПи. І це відбувається замість того, щоб займатися детінізацією та наповнювати бюджет з тіньовиків. Тому в результаті ми маємо ситуацію, коли значна частина українців продовжить бідніти на фоні прийнятого Радою, закону про держбюджет, де мінімальна пенсія та зарплата заморожені та будуть знецінюватися через інфляцію", — каже С. Кондрюк.

На його думку, відбувається парадокс, коли на тлі продовження збагачення наших мільйонерів та мільярдерів, ми будемо мати подальше збідніння більшої частини українців.