Що таке пієлонефрит

Пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, яке вражає канальцеву систему нирок, чашечки та миски. Найчастіше це захворювання виникає в результаті бактеріальної інфекції, що поширюється на ниркову тканину, однак також може бути пов'язане з наявністю конкрементів у сечовивідних шляхах. Ця недуга може бути гострою чи хронічною, і при неналежному лікуванні може спричинити тяжкі ускладнення.

Якщо виникає пієлонефрит, дієта є важливою складовою комплексного підходу до лікування цього захворювання. Харчування при пієлонефриті повинно бути збалансованим та сприяти зменшенню навантаження на нирки, а також запобігати можливим ускладненням.

Причини пієлонефриту

Існують різні причини, серед яких:

• Бактеріальна інфекція — головний фактор розвитку хвороби. Найчастіше захворювання спричиняють кишкові палички, стафілококи та інші мікроорганізми.
• Конкремент або камінь в нирках — сприяють утрудненню відтоку сечі, що створює умови для розмноження бактерій.
• Рефлюкс сечі — зворотний потік сечі з сечового міхура в нирку, що спричиняє запалення.
• Порушення функцій сечовивідних шляхів — аномалії в будові або розмірі нирок та сечових шляхів можуть сприяти застою сечі.

Залежно від стадії та форми пієлонефриту, симптоми можуть варіюватися. Основні ознаки включають раптовий підйом температури, іноді до 39-40°C, біль у попереку з боку ураженої нирки, часте і хворобливе сечовипускання, можлива поява крові в сечі, нудота, блювання, загальна слабкість.

Стадії пієлонефриту

Пієлонефрит може розвиватися в різних стадіях, і кожна хвороба стадія має свої особливості:

1. Гострий пієлонефрит — характеризується швидким і вираженим розвитком симптомів, вимагає негайного медичного втручання.
2. Хронічний пієлонефрит — проявляється менш гостро, але може прогресувати та призвести до незворотного ураження нирок.

Для постановки діагнозу пієлонефриту необхідна комплексна діагностика, яка включає загальний аналіз сечі — для визначення наявності бактерій, крові, білків та інших речовин. УЗД нирок — дозволяє виявити запальні процеси, розміри нирок, а також наявність конкрементів або утворень. Рентгенографія та урографія — застосовуються для детального дослідження сечовивідної системи. Бактеріологічний посів сечі — допомагає визначити конкретний тип бактерій, що спричиняє інфекцію.

Лікування пієлонефриту

Основний підхід до лікування пієлонефриту включає:

• Антибактеріальна терапія — основний метод боротьби з інфекцією. Призначення антибіотиків залежить від типу збудника, визначеного під час діагностики.
• Пієлонефрит дієта — важливий аспект лікування, який допомагає зменшити навантаження на нирки.
• Прийом знеболювальних — для зменшення болю та дискомфорту.
• Підвищене споживання рідини — для покращення відтоку сечі та зменшення концентрації бактерій у сечовивідних шляхах.
• Фітотерапія — використання лікарських трав, що сприяють зменшенню запалення і покращують роботу нирок.

Для запобігання розвитку пієлонефриту рекомендується дотримуватися регулярного спорожнення сечового міхура — зменшує ризик утворення застою сечі, що може спричинити запалення, уникнення переохолодження — особливо в області попереку та нирок, дотримання правил особистої гігієни — для запобігання проникненню бактерій у сечовивідні шляхи, збалансоване харчування — щоб підтримувати здоров'я нирок і уникати додаткового навантаження на них.

Література

1. Hooton, T. M., & Stamm, W. E. (2010). Diagnosis and treatment of uncomplicated urinary tract infection. Infectious Disease Clinics of North America.
2. Schaeffer, A. J., & Nicolle, L. E. (2016). Urinary Tract Infections: Diagnosis, Treatment, and Prevention. Springer.