Напад на військового у Дніпрі: охоронця Тищенка звільнили від покарання

13 листопада 2024 року суд виніс рішення, яке може стати поворотним моментом у справі народного депутата Миколи Тищенка. Його охоронець, Костянтин Цубера, якого звинувачували в нападі на військового у Дніпрі, визнав провину та уклав угоду зі слідством, передає редакція сайту 056.

Цубера погодився співпрацювати з правоохоронними органами, надавати викривальні свідчення, у тому числі й проти Тищенка, якого судять за позбавлення волі колишнього бійця спецпідрозділу Kraken.

Що сталося у центрі Дніпра?

20 червня 2024 року центр Дніпра став місцем гучного конфлікту. Невідомі в балаклавах і камуфляжі напали на колишнього бійця Kraken Дмитра «Сина» Павлова, який на момент інциденту гуляв із дитиною. За словами блогера Ігоря Лаченкова, перед нападом між Павловим і нардепом Тищенком із його охороною виникла суперечка.  

Того ж дня Тищенко опублікував у соцмережах заяви, що нібито перебував у Дніпрі для боротьби з нелегальними ботофермами. Він стверджував, що під час обшуків на цих «фермах» невідомі напали на представників поліції. Проте свідки подій і поліція викрили іншу версію — напад був цілеспрямованим і політично мотивованим.  

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко пообіцяв, що всі причетні до цього нападу понесуть відповідальність. 25 червня Тищенку висунули підозру в незаконному позбавленні волі Павлова, після чого суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Визнання провини і угода зі слідством

Костянтин Цубера, охоронець Тищенка, у листопаді визнав свою провину за двома статтями Кримінального кодексу:  

• ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі за попередньою змовою),  
• ч. 2 ст. 127 (катування).  

7 листопада він уклав угоду зі слідством, яка передбачала співпрацю і надання викривальних свідчень проти інших учасників злочину, зокрема Тищенка.  

Суд призначив Цубері п'ять років позбавлення волі, але враховуючи угоду, замінив вирок на два роки іспитового терміну. Цуберу зобов’язали дотримуватися умов:  

• регулярно з'являтися для реєстрації; 
• повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; 
• не залишати межі України без дозволу.  

Також він має сплатити витрати на судові експертизи — 6058 гривень.

Що відомо про суд над Тищенком?

15 листопада 2024 року Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід для Тищенка у вигляді цілодобового домашнього арешту до 23 грудня. Йому інкримінують незаконне позбавлення волі колишнього військовослужбовця. Попри заяви нардепа про «політичне переслідування», кількість доказів і свідчень проти нього зростає.  

Охоронець Цубера тепер виступає ключовим свідком у цій справі. Його співпраця зі слідством може значно ускладнити позицію Тищенка.

Судова драма Цубери: погрози та істерики

Нагадаємо, що суд над Цуберою тривав із червня 2024 року. Увесь цей час він намагався уникнути відповідальності. У липні під час засідання Цубера навіть погрожував накласти на себе руки, заявляючи, що його «судять незаконно». Він вимагав присутності адвоката, який постійно відмовлявся з’явитися. Через таку поведінку слухання переносили кілька разів.  

Прокурори наполягали на його триманні під вартою без права застави. Однак після угоди зі слідством охоронця звільнили з-під варти.  

Як рішення вплине на Тищенка?

Справа проти Миколи Тищенка стає дедалі резонанснішою. Свідчення Цубери можуть дати відповідь на питання, яке залишається відкритим: чи був депутат безпосередньо причетний до нападу на Павлова?  

Суспільство уважно стежить за ходом справи. Цей випадок може стати прецедентом, що підтвердить невідворотність покарання навіть для високопосадовців.  

Поки Тищенко залишається під домашнім арештом, його політична кар’єра під загрозою. Багато хто вважає, що в разі доведення його вини це стане одним із найгучніших судових вироків для депутата за останні роки.  

Чому це важливо?

Ця справа показує, як поєднання суспільного резонансу, прозорої роботи правоохоронних органів і співпраці підозрюваних може змінити хід подій. Свідчення Цубери та його готовність йти на угоду зі слідством дають надію, що в Україні посилюється принцип невідворотності покарання, незалежно від статусу чи посади обвинувачених.  

Ця судова історія є яскравим нагадуванням: кожен громадянин має відповідати за свої дії, незалежно від того, чи він охоронець, чи народний депутат.