Що запозичила Європа, статус Криму та російської мови: 10 маловідомих фактів про Конституцію України

28 червня відзначаємо День Конституції України. Основний закон нашої держави має глибокі корені в історії — так звана Конституція Пилипа Орлика була найпрогресивнішим документом своєї доби.

Редакція сайту 056 пропонує 10 цікавих фактів про Конституцію, які підштовхнуть зацікавитися законодавством, дізнатися свої права та захищати їх.

У цей день у країні запроваджено державний вихідний. Цьогоріч Основному закону України виповнюється 28 років.

Конституція України закріплює ключові правові основи незалежної України, встановлює державний устрій, порядок та принципи функціонування органів влади. Ухвалення Конституції стало важливою подією для ідентифікації України на міжнародній арені.

Конституція України – 10 маловідомих фактів

• Батьком Конституції України вважається один з її авторів – народний депутат Михайло Сирота.
• Процес написання Конституції тривав шість років – з 1990-го до 1996 року, однак найактивніший період зайняв три місяці.
• За шість років було запропоновано 15 варіантів Основного документа.
• Єдине свято, закріплене у Конституцій, це День Конституції.
• Верховна Рада проводила засідання щодо ухвалення Конституцій цілу добу, згодом її назвали конституційна ніч. Рішення підтримали 315 народних депутатів.
• Міжнародна спільнота назвала Конституцію України однією з найдемократичніших у світі.
• Україна ухвалила Конституцію на п’ятому році незалежності.
• Україна проголосила Основний документ останньою з усіх країн колишнього СРСР.
• Першими словами після ухвалення Конституції стала фраза Є Конституція, яку виголосив тодішній спікер парламенту Олександр Мороз.
• Найпроблемнішими питаннями під час підготовки Конституції були – російська мова, статус Криму та розподіл повноважень між гілками влади. За однією з пропозицій, Крим міг би бути 25-ю областю.

Поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову прийшов до Європи з України

Ті ж таки «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року запроваджують ще одну прогресивну ідею — поділ влади на законодавчу (Генеральна рада тричі на рік), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) і судову (Генеральний суд) гілки. Окремо вказується, що суд діє незалежно, адже гетьман «не повинен карати сам із власної ініці­ативи і помсти», а рішення, яке виносить Генеральний суд, «не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом».

Латиномовний варіант Конституції Пилипа Орлика як літературний твір став дуже поширеним у Європі. А за пару десятків років вийшла праця французького просвітника Шарля Луї Монтеск’є з тією ж ідеєю розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки — і «понеслась» світом…

Незалежність судової гілки влади є наріжним каменем ефективного функціонування інших гілок, і юридично вона теж закріплена в сучасній Конституції України.