Війна в Україні: чи готова росія до нового наступу не фронті

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю CBS News розповів, що російські окупанти можуть готуватися до нового наступу орієнтовно наприкінці травня або в червні цього року.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували чи готова росія до нового наступу не фронті, передає редакція сайту 056.

Водночас журналісти британського видання The Economist прогнозують, що новий наступ росії стримати буде значно важче, ніж на початку повномасштабного вторгнення. А одразу кілька провідних західних медіа опублікували песимістичні для України сценарії розвитку подій – аж до окупації нових територій та наступу окупаційних військ на Київ чи Харків.

Які плани готують у кремлі?

По-перше, у путіна є три варіанти ведення війни: продовжувати в нинішньому темпі, активізувати операції або припинити вторгнення. Щоб закріпити у свідомості росіян «результати» президентських «виборів», найочевиднішим варіантом для псевдопрезидента є новий великий наступ цього року. Стратегічні цілі кремля на цьому етапі зрозумілі: повністю захопити Донецьку, Луганську, Запорізьку і Херсонську області. кремлю було б цікаво вийти і на Харків чи Дніпро, однак нині ресурсів для цього вочевидь немає.

По-друге, готуючи наступальну операцію на Сході, росія прагне максимально скористатися «вікном можливостей», спричиненим гальмуванням допомоги Україні з боку США. Для створення сприятливих умов для літнього просування на фронті ворог у грудні, січні та лютому проводив масовані повітряні обстріли, здебільшого спрямовані на об’єкти українського ОПК. А в березні росія почала атакувати українські ТЕЦ, ТЕС, ГЕС та газосховища, використовуючи для обходу української ППО новітні технології та тактику. У порівнянні з минулорічними осінню та зимою росіяни зменшили інтервал між ударами і комбінують різні засоби ураження в залпі. 

Тож спробами знищення критичної інфраструктури кремль одночасно намагається досягти двох цілей. З одного боку – психологічно та фізично виснажити цивільне населення, а з військової точки зору – максимально зруйнувати функціонування нашого ОПК та, відповідно, обмежити виробництво українських БПЛА, боєприпасів та спроможностей з ремонту бойової техніки.

По-третє, у рамках підготовки інформаційного підґрунтя для нового наступу росіяни поширюють в інфопросторі маніпуляції про чергові «стратегічні успіхи» своїх військ, розміщують на анонімних пабліках «хвилі» провокаційних повідомлень, діпфейки про буцімто загрозу обстрілів, терактів, евакуацію владних структур та місцевих військових адміністрацій, бунти в лавах ЗСУ, переслідуючи мету посіяти панічні настрої з-поміж населення та дискредитувати ЗСУ. Одночасно з масштабною кампанією з дезінформації українців не виключається і збільшення спроб російських диверсійно-розвідувальних груп проникнути на територію України для проведення терористичних актів. путін уже використовує масове вбивство людей у підмосков’ї задля об’єднання росіян довкола однієї давньої мети – ненависті та вбивства українців. Неминучою частиною російських ІПсО, безумовно, станут ядерні погрози Заходу, щоб скористатися внутрішніми протиріччями у США і Європі та зменшити обсяги військово-технічної і фінансової підтримки нашої держави, нав’язати Україні «мирні переговори».

Чи має рф спроможність реалізувати свої наступальні наміри?

За оцінками представника ГУР МОУ генерал-майора В. Скібіцького, росія хоча і планує цієї весни провести ще кілька масованих ударів по українській енергетиці, надалі буде змушена взяти паузу для накопичення ракет та БПЛА (проте окремі локальні обстріли можуть при цьому продовжуватися). 

Хоча експерти в різних секторах Сил оборони все ще мають сумніви, чи справді противник отримав на озброєння нові гіперзвукові балістичні ракети «Циркон», чи лише модернізував звичайні «Онікс-М», нечисленні застосування цих засобів ураження можна трактувати як демонстрацію кремлем, що в рф нарешті з’явилося щось схоже на гіперзвукові ракети. Так чи інакше, а київська система ППО продемонструвала здатність їх впевнено збивати.

Водночас генерал-майор австралійської армії у відставці М. Раян вважає, що окупаційні війська дійсно можуть цього року піти на новий штурм в Україні. Проте безпосередньо перед широкомасштабним наступом їм потрібно зібрати розвіддані щодо української оборони, адаптувати доктрину та підготовку сухопутних військ, провести ще одну мобілізацію, наростити запаси боєприпасів, розв’язати проблему з виробництвом бронетехніки, послабити мережу ППО України та її розвідувальні зусилля. Згідно з оцінками військового експерта О. Коваленка, з урахуванням часу, необхідного росіянам для компенсації втрат, яких вони зазнали під Авдіївкою, та доукомплектування і формування нових підрозділів, розпочати наступальні дії вони зможуть у другій половини цього року. 

Стосовно напрямків ймовірної російської наступальної операції, аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що російська армія може розпочати наступ не більш ніж на одному оперативному напрямку. Вони припускають, що російське командування наприкінці весни-влітку 2024 року може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію на заході Донецької області в районі міста Авдіївка, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі. У разі просування на Донбасі наступним російським пріоритетом, найімовірніше, стане розширення окупації Запорізької області на лівому березі Дніпра.

О. Коваленко аналізує кілька сценаріїв. Згідно з одним з них нові операції росіян можуть розгортатись у бік Слов’янсько-Краматорської агломерації. Для цього окупанти можуть активізуватися на Лиманському, Сіверському та Бахмутському напрямках, щоб здійснити охоплення цього району. Відповідно до інших сценаріїв противник також може розглядати для наступу райони Вугледара або Куп’янська.

Можливий наступ на Київ окремі західні медіа оцінюють як вкрай малоймовірний. Адже для організації такої операції кремлю треба акумулювати на території білорусі не менш ніж 100 тисяч військових. Щоб перекинути туди угруповання такої чисельності, провести його розгортання, бойове злагодження тощо, необхідно щонайменше 3-4 місяці, що нівелює ефект раптовості та надає можливість ЗСУ відповідним чином підготуватися.

Як вважає військовий експерт Центру оборонних стратегій В. Кевлюк, для проведення наступальної операції із захоплення Харкова у противника немає необхідної чисельності військ, а тези російської верхівки про буцімто підготовку росією до наступу на Харків не відповідають дійсності, а є частиною ворожої інформаційної кампанії з відволікання уваги ЗСУ. Проте Харків залишиться зручною мішенню для російської ракетної зброї, щоб сіяти паніку та провокувати соціальну напругу в регіоні.

Як протистояти загрозі нового наступу росіян?  

Очевидно, що основне завдання української армії у цьому році – максимально стримати спроби просування ворога, ефективно провести оборонну операцію і продовжити нищення об’єктів та складів ворога, зокрема на території рф та в окупованому Криму. Отже, як буде розгортатися ситуація наприкінці весни і влітку, багато в чому буде залежати від політичних рішень союзників України щодо обсягів та термінів надання військової допомоги. За словами М. Раяна, саме зараз західні країни мають забезпечити всю необхідну підтримку для захисту України у 2024 році, поки вона відновлюватиме свої Збройні Сили, а Захід – свій оборонно-промисловий потенціал. І навіть якщо Україна раптом втратить такого гаранта безпеки у протистоянні з росією, як США, Європа в осяжній перспективі здатна справді замістити США у плані безпеки для України.

Втім, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів в умовах невизначеності, Україні вкрай важливо терміново мобілізувати більше військ, побудувати оборонні рубежі на лінії фронту, наростити власне виробництво всіх видів озброєння. Слід зазначити, що на початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів. А під час нещодавньої наради Президент України повідомив про ухвалення рішення щодо спрощення процедури закупівель, імпорту, комплектування, нарощування виробництва снарядів для дронів і навчання операторів БПЛА (протягом 2024 року лише в Україні буде випущено не менше мільйона БПЛА).