Найбільший виклик: коли було найважче стабілізувати ситуацію на Дніпропетровщині

Війна змінила життя українців: народу і влади. Дала багато викликів, з якими кожен справляється на своєму місці. Майже рік тому - на початку лютого 2023 року, прийшовши до управління Дніпропетровщиною, Сергій Лисак навіть не хотів думати, що військові рф наважаться до масштабного екологічного злочину. В червні 2023-го вони підірвали Каховську ГЕС, мало не лишивши півобласті без води. Це стало для молодого очільника найбільшим викликом за час на посаді.

Про це повідомляє редакція сайту 056.

Лисак зазначив, що поки війна, майже щодня - випробовування. На всі потрібно реагувати. Часто на випередження, застосовуючи превентивні заходи.

"Кожен день для нас є новим викликом, кожен день, який ми зустрічаємо завдяки Збройним Силам, він достатньо тяжкий. Починаючи від зведень про нічні обстріли. Це перше з чого починається ранок. Також він починається з того, щоб знайти змогу допомогти людям.

Розказуючи про найбільший виклик, який був - це підрив російськими окупантами Каховської ГЕС. Бо за один період часу близько 880 тис. людей могли лишитись без води. Але дякуючи роботі державної влади і органам місцевого самоврядування, міжнародним партнерам, ми знайшли зусилля для того, щоб стабілізувати ситуацію, яка виникла", - розповів він на форумі Державотворець.

Руйнування дамби Каховської ГЕС спричинило проблеми із забезпеченням питною водою жителів Кривого Рогу, Марганця, Покрова і Нікополя. У цих містах оперативно організували підвезення води за допомогою залізничного та автомобільного транспорту. Також увагу приділили контролю за погіршеною санітарною ситуацією, розгорнули інфекційні хаби.

Щоб повернути воду жителям потерпілих міст, прийнято кардинальне, історичне рішення - збудувати водогони Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь і Хортиця – Томаківка. І на початку липня - стартували роботи з будівництва 150-кілометрогого водогону. В середині місяця - робота йшла повним ходом, вдень і вночі... І влітку і взимку...

Попри несприятливі погодні умови, а також обстріли, водогін майже готовий. Наразі влаштували 95% трубопроводу.

"Наразі зводимо стіни та встановлюємо насоси. Влаштовуємо фундаменти, тумби, обв’язуємо запірну арматуру. Водночас виконуємо монтаж труби, будівництво електричних підстанцій, проколи під автодорогами та наявними комунікаціями. На всій протяжності об’єкту будуємо 11 насосних станцій, які забезпечать максимально надійну роботу магістрального водогону. У будівництві задіяні 1130 працівників та 410 одиниць техніки. На черзі - роботи з гідроізоляцій стін, влаштування покрівель та встановлення автоматизованих систем", - звітувало 26 січня Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Ще тоді, відразу після катастрофи на ГЕС, Лисак заспокоював мешканців офіційними заявами.

"Ми постійно моніторимо ситуацію. Під контролем стан води й епідеміологічна обстановка.

Впевнений – впораємося з усіма труднощами", - сказав він, коли багато людей були в паніці. І як бачимо, мав рацію.

Завдяки витримці ми впоралися з різними проблеми. На початку війни - це було наближення ворогів до Зеленодольська, їх вибили. Тепер військові рф мають згинути з Енергодару... І з усієї України. Попри обстріли ми і далі будемо стояти. З тими, хто нас підтримує, підтримуючи їх - до такої жаданої перемоги. З Божою помічу та вірою - в мир в нашій країні.