В Україні для фотографів, таксистів та перекладачів введуть спецрежим оподаткування

В Україні планують запровадити спецрежим оподаткування для самозайнятих осіб. Наприклад, кур'єрів, перекладачів, таксистів, фотографів. Пропонується встановити податок у 6% для певних категорій діяльності, автоматизувати облік, не вимагати реєструвати ФОП та подавати звітність. Це має призвести до додаткових надходжень до бюджету.

Про це повідомляє сайт 056.

20 жовтня Я. Железняк, Д. Гетманцев та ще з десяток нардепів зареєстрували у ВРУ законопроєкт №10166 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності". У разі прийняття він набере чинності з 1 січня 2024 року.

Метою законопроекту є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації фізичною особою - підприємцем при здійсненні окремих видів діяльності (у сфері надання послуг) шляхом запровадження спеціального режиму для сплати податку на доходи такими фізичними особами.

Що саме пропонується?

Проєктом Закону передбачається запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності. При цьому скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв (зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо).

Законопроєктом пропонується:

1) встановити, що доходи, отримані фізичною особою в рамках спеціального режиму, оподатковуються за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі перевищення такої суми – застосовується ставка 18% до суми перевищення;

2) визначити поняття «оператор цифрової платформи», а також покласти на них обов’язок щодо надання контролюючому органу інформації про суми доходів, отримані з використанням цифрової платформи фізичними особами, які повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму;

3) передбачити, що порушення строків подання інформації контролюючим органам про доходи фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, спричиняє притягнення до відповідальності операторів цифрових платформ – як резидентів, так і нерезидентів з урахуванням відповідних особливостей;

4) визначити новий об’єкт оподаткування у вигляді доходу фізичної особи, отриманого від здійснення окремих видів діяльності, а також передбачити, що податкове зобов’язання за таким об’єктом визначається контролюючим органом у спеціально встановленому порядку;

5) встановити, що фізична особа, яка застосовує спеціальний режим, має право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному нею банку, доступному для вибору під час подання заяви про застосування спеціального режиму;

6) передбачити, що під час зарахування коштів на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим, банк зобов’язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок таких коштів. Банк завершує операцію зі сплати податку у день граничного строку сплати податку за відсутності факту надходження від фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу;

7) визначити, що для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролюючим органом з використанням даних реєстраторів розрахункових операцій (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами) та/або операторів цифрових платформ. При цьому фізична особа зобов’язана забезпечити наявність та/або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов’язання.

У разі неможливості банком сплатити (перерахувати) до бюджету грошове зобов'язання у зв’язку із відсутністю/недостатністю коштів на спеціальному рахунку та за відсутності факту його оскарження, банк повідомляє контролюючому органу про неможливість перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання, а грошове зобов’язання стає податковим боргом платника податку, який підлягає стягненню;

8) передбачити, що особа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, здійснює усі розрахунки виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків відповідно до Закону про РРО, за винятком розрахунків за послуги, що надаються з використанням цифрових платформ.