Ставлення до професії адвоката в нашому суспільстві неоднозначне. Пересічний громадянин побоюється правової грамотності іншої людини як чужої переваги, і уникає контактів з правником, аж доки не знадобиться консультація адвоката. Дійсно, у сучасному вигляді юридичне ремесло являє дивне поєднання елітарності та нудоти, як може здатися з боку. І причини такого почуття ми спробуємо пояснити шляхом викладення деяких цікавих фактів про адвокатуру.

Походження професії

Інститут адвокатури відомий за античності, коли замість розвинутої правової системи регулювання суспільних відносин здійснювалося за допомогою звичаю. У спорах перемагав не той, хто краще знав закон, а той, хто міг красиво говорити, відстоювати свою думку та мав швидкий розум. Функцію адвокатів виконували логографи (логос – «слово») – це автори, які складали прозу, вірші, мали дар оповідання та словесної імпровізації. У стародавній Греції вони виступали на «Судах Натовпу», що були розвагою для народу. Правильна, барвиста та красива мова стала дуже важливою. Саме звідси беруться славнозвісні оратори: достатньо згадати Цицерона, Есхіла, Демосфена, Сократа та інших.

А оскільки грамотність, дикцію, логіку, ерудицію та риторику потрібно було розвивати, то ставлення до логографів як до еліти пояснити легко. Сучасні адвокати, не бажаючи цього, відчувають на собі його проєкцію.

Наскільки нудна професія адвоката?

Зараз адвокатська діяльність підпорядкована суворим процесуальним рамкам. Адвокати, що пропонують свої послуги за посиланням https://advokat-narodu.com/lawyers/dnipro, діють виключно в межах закону, і в їх прискіпливій праці мало веселого чи романтичного. Але у минулому суди були цікавими подіями, де можна було вдаватися до дуже нестандартних прийомів захисту.

Існує історія про грецьку гетеру Фріну, що позувала скульпторам, та яку жінки звинувачували у перелюбстві з одруженими чоловіками, що є злочином перед богами. На захист Фріни логограф Гіперід прилюдно зірвав з неї одяг, та промовив, що така краса не може мати інше походження, крім божого, через що Фріна була виправдана. Лише одними меткими фразами та вдалими питаннями опонентам, адвокати Плевако, Коні, Карабчевський та інші вигравали заздалегідь програшні справи, коли закон повністю був на боці звинувачення.

Чи потрібно було адвокату знати закон?

Слово «адвокат» має латинське походження та означає людину, що супроводжує учасника спору на суді. Суди могли тривати цілу добу, і адвокати вдало виступали без жодного посилання на закон, адже знали його не краще за своїх клієнтів. Вони були ораторами, і іншого, ніж промова та риторика, від них не вимагалося. До речі, всі вони були патриціями і вважали образливим брати гроші за свої послуги, адже ставились до свого заняття як до різновиду інтелектуального спорту.

Іншою професією був римський юрисконсульт. Він знався на законах та міг їх поясняти, але в суді слухали не їх.

Адвокат диявола

У католицькій церкві офіційно існує посада «адвокат диявола», завдання якої полягає у збиранні аргументів проти канонізації кандидата у святі. Протистоїть йому «адвокат Бога», функції якого протилежні. А ще адвокатом диявола звуть того адвоката, що захищає позицію, яку сам вважає помилковою.

Авторитет адвоката

Спочатку адвокат працює на свій авторитет, а другу частину кар’єри авторитет працює на адвоката. Знамениті адвокати беруть великі гонорари лише за своє ім’я, у той час, як їх компетенція та ефективність в суді не вища за менш славетних колег з таким саме стажем. Саме тому цілком можливо довіряти тим адвокатам у Дніпрі, хто має професійну скромність та пропонує привабливі ціни на свої послуги.