Розацеа це – поширене хронічне захворювання шкіри, яке характеризується наявною стійкою еритемою, загостреннями у вигляді появи папул, пустул, в основному на виступаючих ділянках центральної зони особи: на щоках, носі, підборідді. Також може виникати додаткова набряклість шкіри, ураження очей. Розацеа (або рожеві вугри, іноді цей стан називають купероз) – хронічне захворювання шкіри обличчя з невідомою етіологією та стадійним перебігом.

Загрожує це захворювання не тільки важкою формою перебігу, але й психоемоційним розладом хворого. Розацеа – це ніяк не інфекційна патологія ось чому нею неможливо заразитися. Це хронічне запальне захворювання з залученням судин і пілосебацейних (сально-волосяних) юнітів шкіри обличчя.

Клінічні прояви розації

Основними клінічними проявами розацеї вважаються такі як:

  • почервоніння шкіри;
  • відчуття припливу;
  • підвищена чутливість.

Ці трійко симптомів необхідні для того аби лікар міг поставити діагноз. Найчастіше розацеа прогресує у віці 30-60 років. За своїм протіканням розацеа може бути:

  • тимчасовою (транзієнтна);
  • зворотною (рекурентна);
  • постійноа (персистуюча).

Основні причини розвитку

Хворіють розацеа не лише чоловіки, але й жінки причому однаково часто. Проте схильність до важкого перебігу у чоловіків спостерігається більше. Приблизно в 15% випадків захворювання спостерігається у найближчих родичів.

Виділяють декілька причин розвитку захворювання, але чіткого розуміння, чому воно розвивається, на жаль, немає. Зокрема серед основних причин виникнення та розвитку розецеа прийнято вважати:

  • існуючу генетичну схильність до захворювання у груп населення зі світлою шкірою, так званий «кельтський тип»;
  • підвищену шкірну чутливість до сонячного світла (регулярне перебування під сонячними променями людей зі світлими фототипами шкіри по Фітцпатріку);
  • судинні зміни капілярів, які втрачають свою моторну функцію (еластичність, можливість скорочуватися), що веде до виходу рідкої частини крові в міжклітинний простір та відповідно призводить до набряку;
  • мікробіологічна теорія має на увазі те що головним фактором провокації є наявність підшкірного кліща Demodex, що веде до змін сально-волосяного апарату, гострого хронічного запалення шкіри.

Якщо ж вести мову про провокуючі фактори розвитку хвороби, важливо серед них відзначити:

  • клінічні ознаки хвороби, котрі посилюються через вживання спиртних напоїв, особливо ігристих вин червоного кольору (такі вина протипоказані для вживання при розацеа);
  • ключову роль грає також температура напоїв та їжі, вживаної людиною, що страждає розацеа (не рекомендується споживання в їжу дуже гарячих страв, чаю, кави і т.д.);
  • дехто з пацієнтів відзначає погіршення стану при вживанні в їжу гострих приправ, соусів з каррі, шпинату, баклажанів, помідорів, печінки, дріжджових продуктів і особливо сиру пармезану (у цьому випадку найкращий вихід – дієта);
  • інтенсивне сонячне випромінювання;
  • протипоказаний прийом судинорозширювальних препаратів, наприклад, нікотинової кислоти, косметичних засобів, що поліпшують потік крові в капілярах, а також ін'єкційних препаратів, що викликають гіперемію;
  • одним з важливих чинників на сьогодні є неправильне використання агресивної косметики: регулярних пілінгів, скрабів, чисток обличчя.

 

У будь-якому випадку ігнорувати захворювання не потрібно. Важливо одразу ж звернутися до лікаря, котрий ідентифікує стан та призначить коректне лікування.