Молодіжні організації Дніпро

Молодіжний рух як форма прояву соціальної активності молодого покоління є найефективнішим механізмом взаємодії нових поколінь із суспільством. Його учасники не лише успішно соціалізуються, набувають необхідного досвіду, а й знаходять самореалізацію надалі.

Головним джерелом освіти молодіжних об'єднань як організованої частини загального молодіжного руху є спільність інтересів та цілей, досягнення яких можливе лише в умовах цієї організації. Розглядаючи цілі, які ставлять перед собою МО, їх можна поділити на дві великі групи:

1. Організації взаємної вигоди чи об'єднання за інтересами (за американською класифікацією issue-oriented). Кожна з таких організацій має початок і корпоративні інтереси. Її діяльність спрямовано самого себе, тобто на своїх членів.
2. Організації суспільної користі (policy-oriented). Вони служать громадським інтересам у сенсі. Їхня діяльність спрямована «зовні», тобто на інших. До них належать благодійні, правозахисні організації, молодіжні парламенти та інші громадсько-політичні організації. До МО застосовують класифікацію, засновану на функціях організацій.

На сайті Дніпра представлені точні адреси та контакти всіх молодіжних організацій міста. Деякі з них мають офіційні веб-сайти в Інтернеті. З їх допомогою кожен відвідувач зможе дізнатися докладніше про діяльність організації, специфіку її роботи тощо. Для отримання консультації слід зв'язатися із представником МО за вказаним на сторінці порталу контактним номером.

Класифікація МО

У науковій літературі використовують шість основних категорій. Їхнє «розшифрування» виглядає так:

• мобілізація – її метою є залучення фінансових джерел та інших ресурсів для вирішення якоїсь проблеми (МО цього типу зустрічаються в Україні вкрай рідко);
• філантропія – організація, що надає допомогу, яка знаходиться на певній соціальній відстані від того, хто цю допомогу отримує (наприклад, волонтери);
• посередництво – надання послуг іншим організаціям, встановлення та підтримка зв'язків, а також представницькі функції (це переважно асоційовані структури та спілки молодіжних організацій);
• соціальна солідарність – члени організації є одночасно представниками цільової аудиторії, на яку спрямована діяльність (органи студентського самоврядування, об'єднання молодих інвалідів тощо);
• зміна – метою діяльності є зміна певної ситуації, поведінки чи ставлення інших до якоїсь проблеми (виховні, екологічні, суспільно-політичні організації);
• створення – метою є висловлення свого «я» серед інших (об'єднання за інтересами, наприклад, клуби інтелектуальних ігор).

Ці структури близькі до неформальних молодіжних рухів, частково походять із них. За масштабом діяльності традиційним є поділ МО на міжнародні, всеукраїнські, обласні, міські, районні.

Вони вирішують різні завдання, різняться за рівнем впливу молодіжну політику. При цьому міжнародні та всеукраїнські мають більшу самостійність та можливості впливу, а місцеві та регіональні відрізняються більшою залежністю від політичних структур.