Не млинці і не вареники: у Дніпрі розповіли про головний зміст Масниці

Розпочався останній тиждень перед Великим Постом. В народі його називають сирним, або Масницею чи Масляною. Це свято, яке наближає до тепла, сонця і світла. За давньою символікою саме млинець символізує сонце, вареники із сиром, вони теж є символом сонця. 

Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на Дніпровську єпархію Православної Церкви України.

Упродовж всієї неділі, згідно з уставом, на трапезі християни повністю відмовляються від м’ясних страв. Натомість всі сім днів дозволяється вкушати сир, яйця та усілякі молочні страви та вироби. 

Існує традиція ласувати цими днями млинцями. Проте як свідчать історики, здавна українці на Масницю готували вареники із різними начинками: сиром, вишнями тощо.

Утім головним змістом цих днів є не смаколики, а належне приготування людини до зустрічі весни духовної, Великого Посту.

У середу і п’ятницю цього тижня вже не звершується Божественна літургія, а встановлено богослужіння за постовим чином із читанням молитви преподобного Єфрема Сиріна і покладанням земних поклонів.

Наприкінці тижня, у суботу, ми згадуватимемо пам’ять усіх святих, що в пості потрудились. Такою згадкою турботлива Мати-Церква хоче підтримати нас і надихнути на цей добровільний подвиг, а також вберегти від різних труднощів, що виникають на цьому шляху.

І завершує сирний тиждень прощенна неділя, коли усі ми проситимемо в один одного прощення, пам’ятаючи слова Спасителя: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6, 14-15).