Коли Катерина Сердюк приїхала до Вільнюса з Дніпра через тиждень після початку війни, вона навіть не уявляла, що зможе тут відкрити власний бізнес і стати частиною великої історії збереження українських традицій.
Редакція сайту 056 розкаже, як дніпрянка розірвала стереотипи та стала бізнес-легендою Литви.
Тоді вона з донькою провела сім днів у дорозі, п’ять з яких – у черзі на польському кордоні. У той момент здавалось, що все її життя розбилося на уламки: у рідному Дніпрі залишились друзі, домівка та її маленька мрія – бренд дитячого одягу, який вона почала розвивати за кілька років до повномасштабного вторгнення.
Переїзд до Вільнюса став несподіваним. Під час черги на кордоні вона почула від інших українців, що Литва – зручне місце для адаптації через велику кількість російськомовних. Але життя в новій країні означало початок із нуля:
Усе змінилося, коли Катерина повернулась у травні до Дніпра, щоб оцінити, чи є можливість повернутися додому. За три дні вона зрозуміла, що повернення наразі неможливе – постійні вибухи та небезпека для дитини змусили її залишитися в Литві. На зворотному шляху вона зупинилась у Львові, де купила собі вишиванку, і ця покупка стала початком нового життя.
«Вишиванка як ідея»
Опублікувавши фото у вишиванці в Instagram, Катерина несподівано отримала десятки повідомлень від друзів, які просили купити їм таку саму. Вона взяла кілька вишиванок, щоб продати у Литві, і зрозуміла: попит є. Спочатку це були невеликі ярмарки, потім – оренда офісу разом із подругою, а пізніше виникло питання: або зупинятися, або масштабуватися.
Перший магазин швидко став популярним, хоча не обійшлося без труднощів. Один із магазинів довелось закрити через нерентабельність, а податки за продаж продукції інших майстринь, які вона брала на реалізацію, сплачувала із власної кишені. Попри це, зараз її бізнес розширюється. Другий магазин працює в більш просторому приміщенні, і там представлена продукція не тільки Катерини, а й інших українок, які виготовляють свої вироби у Литві.
«Кожен солдат на своєму фронті»
Катерина працює з 22 українськими виробниками, які створюють вишиванки, сумки, ключниці, прикраси. Вона підтримує й українських майстринь у Литві: вони виготовляють венки, іграшки та інші хендмейд-товари. Але доставка з України залишається нестабільною: «Через відсутність світла чи тепла деякі замовлення можуть йти два місяці. Але клієнти розуміють ситуацію і готові чекати».
Окрім офлайн-магазинів, Катерина розширює онлайн-продажі, щоб вишиванки та інші українські вироби потрапляли у різні куточки світу.
Її мрія – створити колекцію україно-литовських вишиванок і продовжувати популяризувати українську культуру в світі.
«Вишиванки – це не лише мода, а й ідентичність»
У магазинах Катерини можна знайти як класичні вишиванки, так і сучасні моделі – футболки з вишивкою, лляні сорочки та сукні. Литовці найчастіше обирають льон, українці – бавовну. А на День вишиванки, який відзначатимуть у травні, магазини планують спеціальні акції та розширення асортименту.
Катерина не лише зберігає традиції, а й навчає їх інших: розповідає про історію вишиванки, її значення та техніки. Вона впевнена, що через такі маленькі кроки українці у світі стають сильнішими.