Вже зовсім скоро українці можуть востаннє перевести годинники на зимовий час. 2024 рік, імовірно, стане переломним, адже після того, як Верховна Рада ухвалила законопроєкт про скасування сезонного переходу, українцям більше не доведеться кожні пів року змінювати час. У ніч з 26 на 27 жовтня о четвертій ранку за київським часом українці переведуть стрілки годинників на годину назад, і саме цей стандартний час, як очікується, залишиться незмінним, передає редакція сайту 056.
Чому ж змінювали час і чи дійсно це допомагало? Історія сезонного переходу бере свій початок ще з XVIII століття, коли ідею запропонував Бенджамін Франклін. Він підрахував, що переведення годинника може допомогти економити свічки, і підняв питання ефективного використання денного світла. Проте впровадити ідею вдалося лише на початку XX століття, під час Першої світової війни, коли Німеччина, Велика Британія та США змушені були заощаджувати ресурси. Згодом цю практику почали використовувати й в інших країнах.
Україна офіційно запровадила сезонне переведення годинників у 1981 році, коли це було продиктовано потребою економити електроенергію. З того часу кожну останню неділю жовтня ми переводимо стрілки на годину назад, а наприкінці березня — вперед. Та чи досягала така система справжньої економії, чи час уже скасувати цю традицію?
Останні дослідження показують, що переведення годинника впливає на біологічні ритми людини, що іноді негативно позначається на здоров'ї. За словами біологині Ольги Маслової, зміни у часі порушують циркадні ритми, до яких звикли люди. Особливо це стосується тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання. Зміна часу може викликати джетлаг, схожий на той, який відчувається при зміні часових поясів після авіаперельотів. Люди похилого віку особливо чутливі до таких коливань, у той час як діти переносять його трохи легше через природний режим сну.
Цього року Верховна Рада проголосувала за скасування сезонного переходу. Законопроєкт, ухвалений 16 липня, передбачає, що після переходу на зимовий час у жовтні, українці більше не повертатимуться до літнього часу. Очікується, що документ залишить Україну в межах другого часового поясу (UTC+2) — стандартного зимового часу, який відповідає природним умовам країни. Тепер рішення має підписати президент Володимир Зеленський, однак наразі цей підпис ще не поставлено.
Не тільки Україна замислюється над скасуванням сезонного переходу. У 2019 році аналогічне рішення підтримав Європейський парламент, і країни ЄС отримали право вирішувати, чи будуть вони переходити на літній та зимовий час. Наразі понад 60 країн у світі дотримуються двічі на рік зміни часу, хоча дискусії щодо доцільності цієї традиції не вщухають. Ісландія, росія, білорусь та декілька інших країн вже відмовилися від переведення стрілок.
Чому ж у світі продовжують переходити на літній і зимовий час?
Головний аргумент — економія енергоресурсів, однак сучасні дослідження ставлять це під сумнів. В умовах поширення новітніх технологій, які дозволяють більш ефективно використовувати енергію, необхідність у зміні часу більше не така очевидна, як це було в минулі роки. Більше того, для України, яка постраждала від масових ударів по енергетичній інфраструктурі, стабільний часовий режим може бути важливим для забезпечення стабільності.
Проблема сезонного переходу часу також зачіпає психологічне здоров'я. Як свідчать дослідження у Фінляндії, зміна циркадних ритмів через переведення годинника може підвищувати ризик ішемічного інсульту, особливо у перші дні після зміни часу. Порушення сну та несподівана зміна режиму можуть викликати стрес і зниження загальної працездатності, особливо в людей з серцево-судинними захворюваннями та у літніх осіб.
Попри тривалу історію та відданість практиці переведення годинників, в Україні неодноразово намагалися відмовитися від цього звичаю. Ще у 2011 році Верховна Рада намагалася залишити країну в літньому часі, але ця ініціатива викликала сильне незадоволення, особливо в жителів західної частини країни. Зрештою, постанову скасували через місяць. Спроба припинити зміну часу повторилася у 2021 році, коли парламент ухвалив відповідний законопроєкт у першому читанні, однак під час остаточного голосування не вистачило голосів.
Наразі ситуація змінилася: завдяки ухваленню закону в липні 2024 року, Україна може більше не повертатися до літнього часу. Водночас ця тема викликає неоднозначні думки у суспільстві. Частина населення переконана, що зміна часу важлива для економії енергії, а інші — вбачають у ній шкоду для здоров'я і комфортніших умов життя.
Скасування сезонного переходу може також позначитися на міждержавній взаємодії. У країнах Європи, зокрема, ще немає єдиного підходу до вирішення цього питання, а перехідні процедури можуть створювати труднощі для транспортних перевезень та бізнесу. Проте відмова від переведення годинника вже давно є темою для обговорення. Європейські експерти намагаються визначити, який режим буде оптимальним для кожної країни, враховуючи географічні особливості та економічні переваги.
Важливо також зрозуміти, як зміна часу вплине на суспільство з погляду енергоефективності. Раніше переведення годинника дійсно було необхідним через те, що потреби освітлення залежали від доступу до природного світла. Однак сьогодні сучасні системи енергозбереження дозволяють більш ефективно керувати ресурсами, і додаткова година світла вже не грає вирішальної ролі.
Отже, якщо президент підпише законопроєкт, переведення годинників стане лише частиною історії України. Це нововведення може покращити якість життя, знизивши ризики для здоров'я та підвищивши стабільність енергетичних ресурсів у країні. Хоча більшість населення звикла до цієї практики, чимало людей вітатимуть нововведення і можливість жити за одним часовим поясом.
Залишається лише дочекатися рішення президента, щоб дізнатися, чи справді жовтневе переведення годинника стане для України останнім.