Президент Володимир Зеленський підписав закон про заборону російської православної церкви та пов'язаних з нею організацій в Україні. Він став ініціатором нововведення ще у грудні 2022 року, оголосивши курс на “духовну незалежність від москви”. Головна ідея закону - суди з подачі органів влади будуть забороняти діяльність церков, які є частиною РПЦ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради.
Зеленський отримав закон для підпису 23 серпня 2024 року, напередодні Дня незалежності України. Це означає, що після того, як закон набере чинності в українських церков, які підозрюються у співпраці з РПЦ, буде 9 місяців на розрив зв'язків, допоки держава почне подавати в суд на структури УПЦ. Раніше в проєкті на це давали місяць.
За словами голови комітету з гуманітарної та інформаційної політики Ради Микити Потураєва, даний закон потрібен для ефективної боротьби з російською пропагандою. Адже росія поширює її і через церкву.
Водночас голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент у коментарі РБК-Україна розповів, що закон не відповідає Конституції і документ нібито відкриває перспективи дискримінації віруючих.
Що буде далі з РПЦ
Протягом останніх місяців критиком оновленого великого законопроєкту був керівник ДЕЕС Віктор Єленський, якому доводилось брати на себе удар колег із західних країн - критиків майбутньої заборони.
Попри сварки з парламентарями, зараз, як каже ВВС Україна керівник ДЕСС, вони документ підтримують. Зокрема і через врахування їхніх зауважень, які покликані пом'якшити міжнародну реакцію.
Хоча експерти прогнозують, що РПЦ та її захисники будуть оскаржувати закон як в Україні, так і на Заході.
“У документі є слабкі місця, які можуть стати підставою для його оскарження як в Конституційному суді України, так і в Європейському суді з прав людини. Звісно, що ці судові процеси затягнуться на роки”, – вказує релігієзнавець Андрій Смирнов.
Напередодні голосування у Раді предстоятель автокефальної Православної церкви України митрополит Епіфаній ще раз звернувся до предстоятеля УПЦ Онуфрія із закликом до перемовин та об'єднання.
"Ми з любов’ю просимо Вас та ієрархів, які з Вами – погодитися розпочати наш діалог без попередніх умов", - звернувся Епіфаній, зазначивши, що всі попередні умови для них неприйнятні. Зокрема і припинення переходів парафій. При цьому Епіфаній вказав, що попередник Онуфрія - митрополит Володимир нібито благословляв діалог без ніяких умов.
Практично всі співрозмовники ВВС Україна як у владі, так і опозиції, як в РПЦ, так і в Православній церкві України, переконані, що закон не приведе до революції у церковному житті.
ПЦУ отримала томос про автокефалію від Константинополя в 2019 році і патріарх Варфоломій визнає її єдиною канонічною структурою в Україні. Але у світі досі ПЦУ визнали тільки чотири помісні церкви з 14.
Парафії РПЦ поступово переходять у автокефальну церкву, але повільно - близько двох тисяч за 5 років.
Релігієзнавець Андрій Смирнов прогнозує, що закон полегшить і пришвидшить процес переходу частини парафій РПЦ до ПЦУ.
Зокрема, громади, які мають в користуванні храми-пам’ятки державної власності, будуть вирішувати, переходити або шукати нові приміщення.
“Але допоки УПЦ керує митрополит Онуфрій, об’єднання з ПЦУ не відбудеться. Тому є кілька сценаріїв: переговори з Вселенським патріархатом і судова тяганина з державою, а потім перехід у підпілля і маргіналізація”, – дає свій прогноз Смирнов.
Проте він наголошує, що парафії РПЦ із власними храмами не у державній власності навіть після судових заборон і далі зможуть функціонувати. А таких більшість.
“Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти і без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віряни РПЦ і далі зможуть збиратися і молитися в них”, – твердить експерт.