Сьогодні, 12 лютого, президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження загальної мобілізації та воєнного стану в Україні.
Про це повідомляє редакція сайту 056 з посиланням на відповідні законопроекти.
Глава держави підписав закон №10456 про продовження воєнного стану, а також закон №10457 про продовження строку проведення загальної мобілізації.
Відповідно обидва терміни продовжено з 14 лютого 2024 року на 90 днів, до 13 травня 2024 року.
Це було десяте рішення по дії воєнного стану та загальної мобілізації з початку повномасштабної війни.
Зазначимо, що 7 лютого Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за урядовий законопроект про мобілізацію. Ймовірно, буде проголосований до кінця лютого, а набуде чинності на початку квітня.
Як нагадав народний депутат Ярослав Железняк, до 21 лютого народні депутати подаватимуть правки до законопроекту про мобілізацію. Велика кількість поправок до законопроекту може сповільнити процес його розгляд. Железняк вважає, парламентський рекорд поправок до законопроекту в 16 480 не буде перевершено, але їх буде дуже багато.
"До кожного депутата звертаються і асоціації, і юристи, і об'єднання щодо поправок. Я впевнений що їх буде багато. Умовно тисяча-дві, а це велика кількість. Кожна поправка — це 2 хвилини пленарного часу. Умовно, тисяча правок помножити на 2 хвилини — це буде 2000 хвилин, а це значно більше, ніж засідає парламент в один пленарний тиждень", — розповів Железняк. При цьому додав, що для того, щоб не було такої ситуації з довгим розглядом поправок, коаліція в парламенті, ймовірно, знайде "креативні" підходи, щоб їх якнайскоріше розглянути.
Железняк очікує, що законопроект буде ухвалено до кінця лютого, він буде підписаний на початку березня і через місяць вступить в дію, тобто йдеться про початок квітня.
Народний депутат України Дмитро Наталуха не виключає, що можуть бути поправки щодо призову військових пенсіонерів, а також власників зброї, бо сьогодні щодо цього триває дискусія.
Він також розповів, що тривають дискусії щодо ідеї бронювання працівників підприємств за гроші.
"Цей підхід дозволяє в якомусь сенсі планувати підтримку Збройних сил України, не зважаючи на зовнішній фактор, тобто не зважаючи на те, який буде президент США, з яким настроєм сьогодні прокинеться прем’єр міністр Угорщини. Якщо надати українському бізнесу можливість збільшити добровільно розмір військового збору в обмін на збереження критичного працівника на своїй посаді, то ми говоримо про можливість акумулювати за рік від 200 до 500 мільярдів гривень", - сказав він. При цьому зазначив, що поки такий підхід ще лише напрацьовується.
У відповідь Ярослав Железняк зазначив, що наведені розрахунки перевищені в десятки разів.
"І пробачте, але це майновий ценз", - наголосив він, зауваживши, що ця ідея не буде підтримана і в суспільстві, і в сесійній залі парламенту.
"Ви ніколи не пояснити мамі солдата, який вже на фронті або буде мобілізований в селі – чому її сина, який працює слюсарем комунальної компанії, мобілізували, а інший був заброньований, бо він заплатив більше податків. Це достатньо слизька соціальна тема, в яку я б не радив ніколи заходи, бо шансів ухвалення такого в парламенті немає", - підкреслив Железняк.