До Різдва та Нового року залишається все менше часу. Під час війни в Україні святкування цих свят вже не таке як раніше і відчуття дива майже відсутнє. Дивним залишається той факт, що досі існують пропозиції у Дніпрі щодо запрошення на свято Діда Мороза та Снігуроньки. Це все враховуючи те, що на нашу країну щодня здійснюються ракетні та дронові атаки. Навіть штучний інтелект зазначив, що в Україні зазвичай на свята приходять Дід Мороз та Снігуронька.
Редакція 056 розбиралася, звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року? Чи існує альтернатива цим персонажам?
Образ Діда Мороза, як доброго новорічного персонажа, з‘явився лише наприкінці 30-х років ХХ століття. Взяли його на заміну Святому Миколаю, забороненому після приходу до влади більшовиків у 1917 році. Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів — янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая — прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз.
У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька.
Взагалі образ Діда Мороза був взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого діда, який заморожував людей разом із худобою та усіма їхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен — навіть людську. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживут зиму.
У 1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в радянському союзі при організації Новорічних свят для дітей.
З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов‘яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на період з 13 по 20 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце — Даждьбога. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки — пісні, що прославляли народження бога Сонця.
З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок — вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.
Святий Миколай-Санта Клаус є справжнім героєм Новорічних свят
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити — принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків.
За тисячоліття панування християнства саме Святий Миколай став головним персонажем Різдвяних та Новорічних свят. У світі його, завдяки тисячам дитячих книг та фільмів, більше знають, як Санту Клауса (Санта — святий, Клаус — варіант імені Миколай).
Санта у ніч перед Різдвом відвідує кожен дім, де живуть маленькі діти, щоб принести їм подарунки. Йому теж залишають гостинець — молоко з печивом — але вже не як пожертву, а подяку.
Протягом всіх святкувань — від Різдва до Нового року — Санта залишається серед людей, слідкуючи за тим, щоб не залишилось обділених дітей, залагоджуючи сварки та даруючи гарний настрій.
Незважаючи на те, що Дід Мороз є штучним персонажем, вигаданим радянською пропагандою на основі злого духа, його досі багато хто вважає головним новорічним героєм. Звичайно, даються взнаки десятиліття життя в закритому радянському суспільстві, де думати інакше було заборонено.
Водночас присутність Діда Мороза на святах у наш час викликає дивні почуття. Навіть дисонанс. Адже Дід Мороз — це відроджений атеїстами образ дохристиянського божества. З точки зору Християнської Церкви — він належить до бісів.
Штучний інтелект дуже лояльний до росії і вважає, що в Україні на свята чекають саме Діда Мороза та Снігуроньку.