Загарбники вдерлися на українські території і, з метою ведення своїх порядків, запроваджують організації, просувають колаборантів, підпорядковують державні установи.
Про громадський рух «Вільний Донбас», активність якого сповнена незаконними діями, фанатку путіна — ставленицю окупантів у Сніжному та правопорушення щодо ув’язнених у виправній колоні читайте в матеріалі KibOrg News.
У 2014 році на території окупованої Донеччини було організовано громадський рух «Свободный Донбасс» («Вільний Донбас»). Громада складається з декількох суспільних організацій, що брали участь у масових акціях протесту під проросійськими лозунгами «Русская весна» («Руська весна»). У 2014 та 2018 роках політичний рух брав участь у незаконних «виборах» до «народної ради» в окупованому Донецьку. За це громадська організація потрапила під міжнародні санкції ЄС, Великої Британії, Канади тощо.
Головою суспільного утворення є Сивоконенко Юрій Вікторович. Своїми цілями рух вбачає побудову «соціально й економічно розвинутої держави». Серед основних програм значиться «бути частиною руського миру».
Один із засновників руху Сергій Ковальчук заявив, що «нова держава має бути побудована з думкою про людей… побудована такою, якою її хочуть бачити звичайні громадяни». Як показує історія, такі висловлювання не несуть ніякого підґрунтя. Раніше команда KibOrg News розповідала, як насправді окупанти ставляться до мешканців Донецької області. До прикладу, у Чистяковому організатору і тренеру спортивно-атлетичного дитячого клубу сам «міністр» обіцяв піклуватися про дітей. Натомість незабаром «керівництво» захопленої Донеччини закрило клуб. Це одна з небагатьох ситуацій, що викликала обурення містян і занепокоєння тим, наскільки байдужа нова «влада» до мешканців окупованої області.
Діяльність «Вільного Донбасу» не обходиться без казусів. Так, у 2018 році зірвалися чергові збори руху. Тоді ж зникла дружина одного з діячів квазіреспубліки Павла Губарєвого. Проте пізніше «знайшлася» у «голови» окупованої Донеччини Дениса Пушиліна. Олександр Жучковський, соратник Губарєва, пожалівся на відключення всіх інтернет-ресурсів медіахолдингу «Новороссия» («Новоросія») (які належать згаданому Павлу Губарєву). «Може ще всі соцмережі і месенджери відключите? Північна Корея, блін…». Як у воду дивився, адже у травні 2022 року окупаційне «міністерство зв’язку» оголосило про блокування доступу до інформаційних ресурсів компанії Meta, а саме Facebook та Instagram.
Після повномасштабного вторгнення Губарєв взяв участь у бойових діях проти України у якості навідника зенітної зброї. В інтерв’ю російському військовому кореспонденту, що наразі видалено з мережі, Павло сказав, що вб’є стільки українців, скільки буде потрібно: «Вб’ємо мільйон, п’ять мільйонів. Хоч усіх знищимо, доки ви не зрозумієте, що ви [українці] біснуваті і вам треба лікуватися».
З діяльністю «Вільного Донбасу» пов’язана колаборантка зі Сніжного, міста Донеччини, Ірина Карташова. В автобіографії вона написала: «Під час подій у лютому 2014 року [завершальний етап Революції гідності; вторгнення російських військ на територію України, ред.] відразу прийняла активну позицію, брала участь у мітингах і мирних ходах на протест проти незаконної київської влади. Брала активну участь в організації і проведенні референдуму 11.05.2014 [нелегітимний референдум про самовизначення “республіки” в окупованій Донецькій області], в організації “виборів голови і депутатів народної ради”». Членкиня «Вільного Донбасу» нагороджена «грамотою відділу освіти» і «вдячністю голови адміністрації» Сніжного.
У соціальних мережах Карташова вказала, що її надихає володимир путін, президент російської федерації. Там вона розміщує фото з участі у незаконних «виборах», світлини з пропагандистськими лозунгами країни-агресорки «Своих не бросаем» («Своїх не кидаємо»), а також фотокартки з чоловіком Олександром Карташовим, офіцером «армії» окупованої Донеччини. Колаборант брав участь у бойових діях у 2014-2015 рр., був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Згідно з публікаціями у соціальних мережах, Карташов і зараз воює проти України.
У 2017 році Ірина Карташова балотувалася на посаду «голови» Сніжного. У передвиборчій програмі колаборантка вказала, зокрема, «створення умов для розвитку дітей і молоді – виховання в дусі патріотизму і дружби народів» — вподобаний серед росіян пропагандистський наратив. Оскільки у подальших документах «керівниками» зазначені інші люди, програма Карташової не спрацювала. Про тогочасну і чинну «адміністрацію» міста читайте в нашому матеріалі «Заробітних плат та лікарів не буде: Сніжне під окупацією».
Втім від зміни осіб розруха, яку принесли російські загарбники в українські міста, навряд чи могла суттєво змінитися за окупаційної політики. У 2015 році «адміністрація» склала перелік заборгованостей із заробітної плати містянам, що працюють. Так, борг для «державних» підприємств, установ й організацій сягнув понад 80 тис. руб., а бюджетні установи не отримали близько 100 тис. руб.
Стан речей, запроваджений окупантами, можна дослідити на прикладі Сніжнянської жіночої виправної колонії №147. Радіо Свобода у проєкті Донбас.Реалії провело у 2019 році розслідування про перебіг справ у колоніях на території ОРДЛО. Журналісти зібрали свідчення про примусову працю на швейному підприємстві і проблеми зі зв’язком із зовнішнім світом в ув’язнених. Раніше їм дозволялося користування смартфонами. Проте це заборонили після того, як арештанти почали фіксувати порушення своїх прав. З рідними ув’язнені мають змогу здійснювати короткі дзвінки раз на тиждень у присутності адміністрації та на гучному зв’язку.
Крім того, розслідувачі дізналися про негаразди з медичним обслуговуванням. У жіночих колоніях ОРДЛО майже відсутні лікарі, з медикаментів ув’язненим пропонується тільки анальгін. Про це свідчать і документи, які потрапили до KibOrg News. У звіті з професійного огляду особового складу за 2020 рік із сотні працівників колонії у графі щодо медичного персоналу вказана лише одна людина. А замість начальника медичної частини, зазначена тільки виконувачка обов’язків.
До того ж, у жіночій колонії, що призначена для тих, хто вчинив злочин вперше, утримуються ув’язнені, незалежно від їхньої провини: разом відбувають покарання і ті, хто здійснив крадіжку і ті, хто скоїв убивство.
Діяльність окупаційної влади в Донецькій області не сприяє розвитку краю. Про це свідчать заборгованості у заробітній платі і порушення прав ув’язнених. Навіть активісти і прибічники загарбницької політики розуміють, що квазіреспубліка набуває ознак Північної Кореї.
Використані в статті матеріали можна завантажити за посиланням.