Політичні амбіції учасників політичного протистояння остаточно руйнують мрії путіна на перемогу в Україні, наближуючи поразку його режиму.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували причини та наслідки загострення внутрішньополітичної боротьби за владу між очільниками ПВК «Вагнер» та міноборони рф
Засновник ЧВК «Вагнер» є.пригожин стрімко втрачає авторитет в очах путіна, який вирішив більше не покладатися на його нерегулярні сили і натомість знву довірився герасимову, шойгу та звичайним російським військовим. Попередні місяці у реалізації військової кампанії в Україні путін спирався саме на пригожина та генерала суровікіна. Адже перший обіцяв путіну завоювати якнайбільше територій, а другий – морально зламати українців масованими ракетними ударами по енергетичній інфраструктурі.
Ніхто з них свого слова не дотримав. Очільнику ПВК не вдалося довести путіну, що його найманці кращі за російську армію. У боях за Соледар ПВК «Вагнер» було практично розбито, із 50 тис. завербованих пригожиним ув’язнених, в Україні зараз воюють лише 10 тис., решта вбиті, зазнали поранень, зникли безвісти або потрапили в полон. Також на іміджі російської армії та особисто путіна негативно відобразилися факти масового дезертирства ув’язнених з «Вагнера» та свідчення їх військових злочинів та грубого порушення прав людини в Україні. Набувають суспільного резонансу повторні злочини «вагнерівців», які після завершення контракту повертаються до росії, прихопивши з собою зброю. Потенційних російських виборців також відштовхує, коли з негласного схвалення путіна кувалда й викопана яма стають інструментом відновлення «справедливості», а блатна «феня» – загальноприйнятою мовою спілкування.
Більше того, в намаганні продемонструвати, що його угруповання більш якісно підготовлене військове формування, ніж регулярна російська армія, пригожин не узгоджує свої вилазки з Генштабом ЗС рф, що призвело до втрати управління військами та додаткових втрат.
Масштабні обстріли за ініціативою суровікіна цивільних об’єктів також не зламали волю українців та бажання союзників надавати Україні військову та фінансову підтримку.
Таким чином, альянс пригожина та генерала суровікіна програє протистояння силовому блоку шойгу та наразі втратив можливість замінити шойгу і герасимова своїми ставлениками.
Через втрату довіри путін вирішив показати групі пригожина його місце в кремлівській ієрархії. Суровікін втратив посаду командувача російських військ в Україні, маргіналізація групи «Вагнер» триває повним ходом. Щоб підірвати вплив пригожина, путін відмовився від публічних заяв про тактичні успіхи «групи Вагнера» на фронті в Україні, приписуючи їх міністерству оборони та генеральному штабу рф. В пропагандистських ЗМІ «розгоняється» заява речника президента рф пєскова про можливий замах на пригожина з боку українських спецслужб. Це завуальований сигнал кремля, що очікує на засновника ПВК «Вагнер», якщо він не припинить розраховувати на політичну кар’єру і на кого «спишуть» його ліквідацію.
Своєю чергою і керівництво міноборони рф отримало нагоду помститися пригожину й відправляти «вагнерівців» в якості «гарматного м’яса» на найскладніші ділянки фронту, де вони масово гинуть. У відповідь на спроби пригожина дискредитувати військових, міноборони росії навмисно виключає згадку сил «Вагнера» у своєму щоденному брифінгу.
Зниження авторитету пригожина в кремлі та втрата особистої індульгенції від путіна зовсім не означає втрату ним політичних та військових перспектив. З одного боку пригожин не втрачає надії потрапити на вищий рівень впливу в кремлі та дає зрозуміти, що має власну і головне – неконтрольовану владою армію «зеків», яку він може обернути проти кремлівської системи.
З іншого – безумовно, продовжиться використання путіним його бойовиків. «Кухар путіна» продовжить координувати дії своїх найманців на окремих напрямках українського фронту та проводити локальні «спецоперації» боротьби з антипутінськими настроями і захисту приватних економічних інтересів в Африці, зокрема Буркіна-Фасо на тлі виведення звідти французьких військовослужбовців. Також через зростання напруженості на кордоні з Косово, слід очікувати активізації діяльності ПВК «Вагнера» в Сербії (в грудні американські спецслужби відзначили появу «вагнерівців» в Белграді для стримування діяльності проти режиму путіна представників російської діаспори.
Таким чином, пригожин залишиться для путіна, насамперед, маргіналом, який виконує для кремля «брудну» роботу за кордоном.
Метання путіна між найманцями та силовиками вчергове свідчить про серйозні проблеми у лавах російської окупаційної армії та кризу в його оточенні. Адже до битви між «вагнерівцями» та «військовими» долучається системне протистояння між ФСБ і ФСО, бізнесом і державниками, фінансовим і культурним секторами рф.
Протистояння між «групою Вагнера» та МО рф триває, кремлівські «ігри престолів» набирають обертів. Політичні амбіції учасників «кремлівського серіалу» остаточно руйнують мрії путіна на перемогу в Україні, наближуючи поразку його режиму.