За повістю Ф. Достоєвського «Лагідна».
...Відчуваючи комплекс неповноцінності від свідомості колись допущених помилок, герой прагне за всяку ціну взяти гору над коханою людиною. Йому невтямки, що він мучить і калічить свою юну дружину. Коли ж її біль стає нестерпним, відбувається непоправне... Небажання і невміння любити ближнього як самого себе - фатальна помилка людства, що завжди веде до бід.